Як я подружилася з мультиваркою
До недавнього часу мої стосунки з кухнею не складалися. Я навіть яєчню примудрялася спалити або зіпсувати найпростіші страви. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я сприйняла це не як подарунок, а як виклик.
Перші два тижні я боялася її навіть увімкнути. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче літаюча тарілка. Але голод не зважає на страхи, і настав момент істини.
На на цьому сайті найпростішим рецептом виявилися "Ліниві голубці". Назва мене розсмішила. Я просто покидала в чашу фарш, капусту, рис і залила це томатним соком. Активувала кнопку "Гасіння" — і затамувала подих.
За годину по квартирі рознісся аромат, що чоловік визирнув із кімнати в подиві: "Ти що, справді готуєш?".
Коли я зазирнула всередину, то була вражена. Це була нормальна готова вечеря! Справжнісінькі голубці! Ми з'їли все за півгодини.
Тепер ми з мультиваркою - єдине ціле. Вона не зважає на мою недосвідченість: у ній нічого не горить і не втікає і олія не бризкає на всі боки. Я навчилася розуміти її мову — мову таймерів і режимів. І хоч друзі кепкують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.
Як мультиварка стала моїм найкращим другом
Who is online
Users browsing this forum: No registered users and 0 guests